Мовакаст

Подкаст про українську мову та суржик

  • Мовакаст на мобільному


  • Серпень 2014
    П В С Ч П С Н
    « Тра    
     123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031
  • Молоде радіо

  • Анекдоти з України

    «Анекдоти з України» - Нові та найкращі анекдоти української мережі
  • Український софт – понад усе!

    Український софт - понад усе!
  • Мінкульт хоче “мовний” орган

    Створити єдиний державний орган з мовної політики закликає українське міністерство культури. Воно звернулося до президента з проханням якнайшвидше скликати Раду нацбезпеки і оборони для розгляду мовного питання, - повідомила "Німецька хвиля".

    В Україні на сьогодні немає державного органу, який займався б українською мовою. Тому міністерство культури і туризму ініціює розгляд питання про створення відповідної державної служби, каже міністр культури Василь Вовкун. «У штатному розкладі міністерства культури мовною політикою у державі займається мовний сектор. Він складається всього з трьох осіб. А в областях немає взагалі жодної людини».

    Міністерство культури просить Верховну Раду якомога швидше ухвалити Концепцію державної мовної політики та новий закон про мову. Також відомство ініціює введення системи податкових пільг для україномовних ЗМІ. Для популяризації мови мінкультури лише цього року закупило для бібліотек Криму українських книжок на суму 26 млн. гривень. Те ж саме планують зробити в інших російськомовних регіонах країни – Донецьку, Луганську, Харкові. Також на телеканалах будуть транслюватися соціальні ролики «Наша мова», де люди розповідають, як і чому вони спілкуються українською. Бюджет цієї рекламної кампанії складає 490 тисяч гривень.

    Джерело: Хвиля української музики "Молоде радіо"
  • Криза сприяє незайманості

    Внаслідок економічної кризи в країні різко збільшилася кількість … незайманих. Сенсаційну новину повідомив сьогодні із парламентської трибуни народний депутат Спірідон Кілінкаров. Враховуючи, що виступав він на парламентських слуханнях із приводу соціальних проблем у зв’язку з економічною кризою, нардеп-комуніст мав на увазі, вочевидь, «незайнятих» громадян. Але – хтозна. Адже найбільш активно уряд останнім часом бореться саме з порнографією. А раптом оце й наслідки: народ чи то не хоче, чи не вміє? Так що, можливо, товариш Спілінкаров зовсім не помилився.

    Дджерело - Стас Шумлянський's blog
  • Овва

    Слово "овва" уживається для вираження здивування, сумніву, іронії і т. ін.
  • Про блоґ уже навіть пишуть :-)

    Детальніше за цим посиланням.

Posts Tagged ‘жаргонізми’

Мовакаст № 8

Posted by maque на Лютий 26, 2009

Послухати Мовакаст № 8

Анекдот від anegdot.com.ua

Молодята:
– Обід тобі не такий, гад? А до весілля клявся, що заради мене у могилу ляжеш!
– Гаразд,- хреститься чоловік,- давай свої котлети.

______________________________________________

Антисуржик

Почекай “пару хвилин” чи “кілька хвилин”?

Основні значення слова пара пов’язані з позначенням двох однорідних предметів, що вживаються чи діють разом, становлять одне ціле чи комплект, є двома однаковими частинами чогось цілого: “пара коней”, “пара чобіт”, “пара ножиць”, “закохана пара”, “молода пара”, “життя в парі”, “не до пари”,. ненормативними є вислови: “сказати пару слів”, “зайшов на пару хвилин”, “прийду за пару днів”. Отже, правильно “сказати кілька (декілька слів”, “зайти на кілька хвилин”, “прийду за кілька днів”.

Декілька (кілька) хвилин

Декілька (кілька) хвилин

Коли передплачуємо, а коли підписуємо?

Слово підписка в українській мові поширене у значенні “письмове зобов’язання про щось”, наприклад: “підписка про невиїзд”, “підписка про те, що буду мовчати” та ін.

Замовлення на придбання газет, журналів , а також деяких інших видань, грошове зобов’язання з попереднім внеском треба називати на підпискою, а передплатою. Природними є і споріднені слова передплатити, передплатник.

Отже, газети та журнали передплачуємо.

Журнали та газети передплачуємо

Журнали та газети передплачуємо

Словом можна і нехотячи образити (про слово перестарілий)

Серед тих значень, що має український суфікс пере - звертаємо увагу на те, яке є у словах переспілий, передержаний тощо. Отже, є “спілий овоч”, “спілий помідор” і відповідно – переспілий. І аналогічно – старий, старіти і, мабуть, від нього дієприкметник перестарілий (а, можливо, тільки буквальний переклад російського престарелый?), тобто це щось більше, ніж старий. Такий відтінок має і слово престарілий, яке зафіксоване у словниках, уживається (як і слово перестарілий) у побутовому мовленні, у пресі. А хіба Ви не відчуваєте насмішки у вислові, який й зараз побутує у нас- “піти на заслужений відпочинок”?

Поцікавтеся, чи у європейських мовах, які ви знаєте, існують подібні вислови.

Як варіант “перестарілу” людину можна називати “людиною поважного віку”.

Людина поважного віку

Людина поважного віку

Електронний підручник української мови

Слова, відомі всім носіям мови, якими вони вільно, без будь-якого обмеження користуються, належать до загальновживаної лексики.

Це назви

* спорідненості людей (батько, мати, дід, бабуся, внук, тесть, свекруха),
* частин тіла (голова, вухо, груди, зуби, рука, серце, ребро),
* свійських і широко відомих диких тварин (кінь, корова, вовк, лисиця, ворона, ластівка, чайка, карась, щука),
* культурних і широко відомих диких рослин (яблуня, слива, жито, мак, картопля, граб, калина, суниці, полин),
* пов’язані з харчуванням (хліб, сіль, молоко, їсти, пити),
* будівель, господарських предметів та домашнього начиння (будинок, двері, поріг, віник, граблі, відро, миска),
* одягу і взуття (сорочка, шапка, черевики),
* почуттів (радість, щастя, жаль),
* різних дій (сидіти, мити, сіяти, хотіти, могти),
* кольору, смаку, розміру, інших якостей (зелений, блідий, солоний, кислий, великий, добрий чистий),
* відомих явищ культури і мистецтва (музика, кіно, книга, картина, олівець),
* числових понять (один, два, тридцятий),
* вказівних й службових слів (я, ти, він, від, над, при, і, та, тому що) та ін.

Вузьковживана лексика – це слова, що вживаються людьми певних територій, соціальних груп, професій та інше.

До вузьковживаних належать:

1) терміни - слова, які виражають чітко окреслені поняття з різних галузей науки, техніки й мистецтва: електорат, диктатура, посол, аташе, адвокат, позов, бюджет, ліцензія, дивіденди, бісектриса, електрон, калорія, сульфат, бокс, ринг, вірш, поема, підмет, тенор, орнамент, готика та ін.

2) територіальні діалектизми – слова, відомі тільки в певній місцевості. Наприклад, у південно-східній частині України вживають такі слова: скотина (худоба), бовдур (димар), жалива (кропива), баклажан (помідор), кип’яч (окріп), зобува (взуття); на півночі України – товар (худоба), живець (джерело), мигунка (блискавка), веселуха (райдуга), ляскавиця (грім), хупавий (гарний) тощо. Діалектизми є джерелом для поповнення літературної мови.

Соціальні діалекти вживаються тільки певними соціальними групами носіїв мови. До соціальних діалектів належать професіоналізми, жаргонізми, арготизми.

Професіоналізми характерні для мови людей окремих професій. Наприклад, оператори ЕОМ вживають чимало слів, не відомих людям, які не мають справи з комп’ютерами: інсталяція, архівація, драйвер, монітор, файл, утиліта, форматування, стример, сканер, принтер тощо.

Жаргонізми – слова, властиві розмовній мові певного середовища. Наприклад, у молодіжному або кримінальному жаргоні побутують слова: бакси (долари), штука (тисяча), лимон (мільйон), шлунок (гаманець), ксива (паспорт, посвідчення особи тощо), базар (розмови), пакет (наряд міліції), стрілочник (донощик), черепи (свої хлопці), гнати (брехати), кинути (обманути ), наїжджати (чіплятися, погрожувати), кльово (дуже добре).

Арго – це умовна говірка, незрозуміла для сторонніх. Відомі злодійське, картярське, жебрацьке арго. Ось як Г.Хоткевич відтворив розповідь жебрака (у дужках подано переклади арготизмів): Розказував, як він попав раз на вечорниці… – А там самі терпелюки (парубки) та каравони (дівчата). Покургав (пограв) я їм, що знав, іду вже з хати, коли якась скелиха (сука) й обзивається: “Чи не дати вам, діду, мукаці?”- “Оце, дума, клево (добре)! Годі сухмаї кусморити (сухарі гризти), хоч ставреників накурляю (вареників наварю)…” .

В історичних працях, у художніх творах трапляються застарілі слова, які тепер звичайно не вживаються. Застарілі слова бувають двох видів: історизми й архаїзми.

Історизми – це слова, які вийшли з ужитку разом з реаліями дійсності, що вони називали.

Наприклад: починок – пряжа, намотана на веретено; чисниця – десята частина (три нитки) пасма; пістря – груба, звичайно саморобна, тканина з різнокольорових лляних, бавовняних та ін. ниток; намітка – покривало з тонкого серпанку, яким пов’язують поверх очіпка голову заміжні жінки; очіпок – старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки; бунчук – булава з металевою кулькою на кінці та прикрасою – китицею з кінського волосу; самопал – старовинна зброя – ґнотована рушниця, що не має замка і заряджається з дула; шлик, шличок – старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром тощо.

До історизмів належать назви:

* представників різних верств населення минулих часів (князь, боярин, смерд, війт, осавула),
* давніх професій (мечник, лучник, бровар),
* старовинної зброї та знарядь праці (булава, гаківниця, сагайдак, мушкет, соха, рало),
* старовинного одягу (жупан, кирея, намітка, сап’янці),
* колишніх грошових одиниць, одиниць міри (гривеник, дукат, аршин, корець, фунт) тощо.

Історизми не мають синонімів.

Архаїзми – це слова, витіснені з мови іншими, новими: вікторія (перемога), десниця (права рука), чадо (дитя), благо (добро), стража (сторожа), словеса (слова), фортеція (фортеця), ректи (сказати), сей (цей), оний (той), сіреч (тобто), вольний (вільний).

Архаїзми можуть мати синоніми.

Слова, які щойно з’являються в мові, називаються неологізмами. Наприклад, останнім часом в українській мові стали вживатися слова маркетинг, менеджмент, конверсія, дилер, рекетир, ваучер, імідж, ґрант, стінка (набір шаф) тощо. Це неологізми. Частина з них, може, й залишиться в мові, решта відійде разом з нашою добою.

Найчастіше неологізми з’являються як назви нових предметів, явищ, процесів. Такі неологізми називаються загальномовними. Неологізми, утворені окремими авторами з певною стилістичною метою, називаються авторськими. Такі неологізми вживаються як художній засіб. Наприклад, велемовний світ, золотаве звечоріння (Ліна Костенко).

Posted in Подкасти | Помічено: , , , , , , , , , , , , , , , , | 2 Comments »

 
Follow

Get every new post delivered to your Inbox.

Join 846 other followers